Журнал войовничого ідеаліста

Щойно перевіряв пошту (звичайну;)) і знайшов одну газетку.
"Незвлежне аналітичне видання "Київський житлокомунгосп" надрукувало заяву заступника керівника Головної служби з внутрішньополітичних питань Секретаріату Президента України Козачка Ярослава Вікторовича. У своєму зверненні п. Козачок (доктор наук, професор) обурюється тією політикою, що проводиться, зокрема, нинішнім главою держави. Він вказує основні риси антиконституційної політики, що проводиться чинним Президентом у змові з опозицією:
"Свідоме блокування урядових рішень, протиставлення різних гілок виконавчої влади, ветування потрібних державі законів та нормативних актів, зокрема таких як зміни до бюджетного кодексу..., Закон про протидію відмиванню брудних коштів, фінансування охорони зоров'я, рішення про приватизацію та створення Державної міграційної служби тощо. Та навпаки, підтримка законів опозиції, що дестабілізують фінансову систему, таких, як закон про соцстандарти".
Взаємодія Ющенка з Януковичем, на думку п. Козачка, пояснює регулярні відвідини Секретаріату Президента М. Азаровим, О. Лавриновичем, С. Льовочкіним та іншими представниками Партії регіонів.
Також, п. Козачок наводить текст "Угоди про політичне примирення та розвиток України", підписаної В. Ющенком та В. Януковичем, у якій, зокрема, знімаються з обговорення питання, що роз'єднують суспільство, як-от:
1. Визнання учасниками боротьби за незалежність України членів Української військової організації (УВО), Карпатської січі, ОУН, УПА та УГВР.
2. Про проведення обов'язкового зовнішнього тестування абітурієнтів без урахування мовної специфіки різних регіонів України.
3. Про введення російської мови як другої державної.
4. Про проведення референдуму щодо вступу до НАТО.
Головною засадою цієї угоди є забезпечення "...висування на посаду Прем'єр-міністра України Ющенка В. А. та позитивне голосування за його кандидатуру парламентської більшості".
Також у тексті угоди зазначено осіб, яких Президент України Янукович В. Ф. зобов'язується залишити на місцях, а також тих, кого має внести на призначення.
Не знаю, вірити цьому, чи ні - але ось таке розкидають по наших поштових скриньках!

Щойно у стрічці друзів виявив, що питання виборів турбує не лише мене.
Ось опитування від didaio
Poll #1520672
This poll is closed.
Open to: All, detailed results viewable to: All, participants: 138

За кого ти проголосуєш 7 лютого на виборах Президента України?

Бажаю всім не помилитися з вибором!

За кого голосувати наступної неділі? За нинішнього прем'єра (прем'єрку;)) чи, може, не підтримати нікого? Зауважу: про те, щоб голосувати за Самі-Знаєте-Кого, навіть мова не йде;)...

Останнім часом наш кіт Кузя не хоче ні з ким знатися. Ні з ким, окрім... своєї коханої собачки;)
А хто ще має вдома кота з собакою? Добре було б дізнатися, як вони уживаються разом...

От і минув перший тур президентських виборів. Тільки перший, а в політикумі вже обговорюють, у який бік "перезавантажуватимуть" неньку-Україну.
Зважаючи на результати першого туру, можу сказати таке: націоналістична ідея ще не до кінця увійшла в серця і думки наших громадян. Звичайно, головна підозра - що, як завжди, голоси, які могли бути віддані за двох кандидатів, про яких я писав у минулому пості, - відійшли до кандидата http://www.tymoshenko.ua. Звичайно, це краще, ніж кандидат http://www.yanukovych.com.ua/, але наразі переважає саме другий.
Отже, до лютого треба визначитись: або голосувати за кандидата № 1, ...або голосувати проти всіх!



----------------
Now playing: Radio Skrynia - Rock - Vopli Vidopliasova - Mashyna'
http://foxytunes.com/artist/radio+skrynia+-+rock/track/vopli+vidopliasova+-+mashyna

Сьогодні День Тиші... Вчора закінчилася виборча кампанія, відшуміла агітація і, в принципі, мій сьогоднішній допис може видатись порушенням закону. Тому нехай цей допис залишається в межах Живого Журналу і не виходить в офлайн.
Мова піде про Мого Кандидата. Оскільки я все ще вважаю себе Войовничим Ідеалістом, скажу прямо: я симпатизую лише двом кандидатам із вісімнадцяти. Моя симпатія ґрунтується на тому, що обидва пропагують українські національні цінності і не є лібералами. Тобто (по-хорошому;)), є націоналістами. Подивитися їхні програми можете на сайтах їхніх партій:
http://www.svoboda.org.ua/dokumenty/inshi/012613/
http://www.kostenko.unp-ua.org/
Також послухайте обговорення цих програм на сайті громадського подкастингу:
http://www.podcaster.org.ua/c-pod/%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%8F-%D0%B7-%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC-11-%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3-%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B8%D0%B1/
http://www.podcaster.org.ua/c-pod/%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%8F-%D0%B7-%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC-10-%D1%8E%D1%80%D1%96%D0%B9-%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BD/
P. S. Щодо першого кандидата: у нього в політраді сидить мій знайомий по громадській діяльності. І не тільки сидить, а й веде активну агітацію за ідею партії.





----------------
Now playing: znayomymosia_z_yushchenkom.mp3
http://foxytunes.com/artist/-/track/znayomymosia_z_yushchenkom.mp3

От і минув ще один рік... Цього року нас накрила фінансова криза - та не будемо про це. Головне, щоб не було кризи в серцях. Головне, щоб ми були здорові і знаходили в собі сили відрізнити один день від іншого (а це ой, як непросто іноді;).
Не знаю, як про це казати - як про приємне, чи не дуже, - у мене вдома цього року з'явились кілька тваринок. Якщо хочете - подивіться тут:

і тут:

і ще тут:

А загалом - настрій нівроку! От сьогодні лишаю це кодло вдома і йду на вечорниці до музею Івана Гончара (це біля Лаври). Хто йде туди ж? Може перетнемося?

Сьогодні збираюся піти на мистецьке дійство:

Божичі-Псальми - Сумно?Ком
Приєднуйтеся всі небайдужі до автентичної української музики!

Моє "креативне" мислення відносно недавно підказало мені шлях до економії. Щоправда, я є більше теоретиком, тому практичну частину реалізації цього задуму здійснював під розумним батьковим керівництвом.

Отже, умови задачі.
Дано: мамине пенсійне посвідчення.
Необхідно: швидко зробити копію. Враховуємо, що мама помилково відксерила "корочку" ветерана праці, а о пів на дев'яту вечора найближчий ксерокс уже не працює.
Розв'язання:
1. Скануємо пенсійне посвідчення.
2. Кадруємо його у Фотошопі (програма № 1!).
3. Зберігаємо у форматі BMP (а краще - у JPEG;)).
4. Друкуємо на принтері.

Порівняльний розрахунок вартості:
1. Одна сторінка друку на принтері (формату А4) - 60 коп.
2. Пачка паперу для принтера - 18 грн (принаймні, до кризи;)).
3. Собівартість одного аркуша: 18 грн / 500 аркушів - 3,6 коп.
4. Собівартість однієї сторінки формату А4: 3,6 / 2 = 1,8 коп!

Тобто, одна сторінка, надрукована таким способом, обходиться у (60 / 1,8) 33 і 3 в офігенному періоді рази дешевше, ніж на ксероксі. Плюс - економія на здоров'ї (на вулиці холодно, слизько і невідомо, які ще штамми грипу літають:\).

Отож - НІ ПРИНТЕРАМ!

P. S. Дуже цікавий анекдот для тих, хто, не розібравшись, обзиває "радикалами" всіх не "толерастів" (на відміну від них).

А от сьогодні в новинах розповіли, як депутати намагалися поділити не до кінця сформований бюджет.
Плани в народних обранців вражають як фантазією, так і розмахом. Зокрема, Нестор Шуфрич пропонує виділити невеличку суму (щось у районі 200 млн. гривень ) на будівництво стадіону для стрільби з лука.
Відомо, що пан Нестор серйозно займається цим видом спорту. Тому його й лобіює.
Питання: кому вигідне таке лобіювання крім пана Шуфрича:-0?
Цікава стаття "в тему":

Сьогодні їздив заправляти картридж для принтера в Diawest на вул. Олени Теліги. За звичкою, щоб згаяти час (картридж заправляється аж півгодини;)) пішов до Бабиного яру.
Звичайно, нема в Україні (а в Києві - й поготів Крутий) людини, що не чула, які звірства відбувалися на тому місці в лиховісні сорокові. Я вже за звичкою підходжу до монументу в центрі яру, щоб подумати про тих, по чиїй крові ми ходимо. А цього разу біля самого входу побачив новий пам'ятник.
Під постаттю дівчини, що стоїть спиною до колючого дроту, гордо піднявши голову, написано: "Тетяна Маркус, 1921 - 1942 рр. Видатна київська підпільниця". Пам'ятник оточений гранітним бордюром, на кінці якого ще одна табличка: "Споруджено за розпорядженням Л. М. Черновецького та за постановою Київської міської ради".
Про Тетяну Маркус раніше я не чув. Тому, прийшовши додому, заліз у мережу і виловив звідти трохи інформації, настільки протиречивої, що вирішив поділитися нею з небайдужими.
Даю посилання:
http://www.dt.ua/3000/3150/35704/ - одна точка зору
http://kiev.pravda.com.ua/columns/4ad57406b4a44/ - а це трошки (якщо не сказати більше:/) інша.
Як думаєте, хто тут має рацію. Може хтось стикався з постаттю Тетяни Маркус раніше? Було б цікаво почути ваші міркування з цього приводу. А то останнім часом складається враження, що кожен пише свою власну історію, але її масштаби прагне натягнути на весь світ:-0...

Див. запис від Nov. 7th, 2007
Шо кому не ясно;) - тому дивитися "про це":

Так писав Тарас іще 150 років тому. В наш час ці слова такі актуальні...
Я розумію так: воля - це право чинити так, як вважаєш за потрібне. Звичайно, відповідно до певних моральних принципів. Бо хоч мораль у кожного своя, але мусить бути щось таке, що має об'єднувати всіх людей, щоби зробити їх кращими (як спільноту).
Про це згодом, а зараз - про те, від чого ми всі залежимо. Йдеться, як ви зрозуміли, знову про телебачення. Те, що воно є одним із джерел інформації №1 у сучасному світі - це незаперечний факт. Але тих людей, які свідомо не дивляться телевізор, я думаю, можна зрозуміти.
Поки ми ще не доросли до громадського ТБ, погоду на цьому ринку робитимуть монополісти на кшталт "ВОЛІ". Чому, до речі, така назва? Адже "воля", яку вони дають, на повірку є досить умовною. Наповнення пакетів цифрового телебачення вирішують, переважно, маркетологи компанії. А кому не подобається вибір - будь ласка, підключайте супутник...
Ось тут і з'являється головний підводний камінь. По супутнику ти можеш дивитися не 140, а більше 600 каналів - але наповнення влаштовує далеко не всіх . Ну навіщо моїй мамі арабська порнографія, якої по супутнику я нарахував не менше двадцяти (20!) каналів? Мама ностальгує за пакетом "Стиль життя", хоч із нього і зник канал "Усадьба" ("Садиба" по-нашому;)). А якщо по супутнику ми ці канали не спостерігаємо - чи можна це назвати волею? Волею від "ВОЛІ":@? Мої ж спроби розібратися в нвлаштуваннях супутникового ресівера поки що не приносять успіхів:(...
Отже, в чому тут воля: в тому, щоб дивитися всяке лайно, що лине на наші бідні голови з космосу, чи дивитися, вцілому, пристойний "пакет", у якому все зрозуміло?

Складна штука - сучасне українське телебачення. Нам кажуть: ось-ось матимемо громадське ТБ - і в результаті слухаємо безкінечні суперечки. Сперечаються про те, на основі якого каналу маємо будувати це громадське телебачення, на чиї гроші... і чи варто це взагалі в час фінансової кризи й епідемії грипу.
Деякі розумні думки з цього приводу знайшлися тут:
http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/32/1020054970.html. Особливо раджу звернути увагу на думки Олександра Ткаченка.
А поки що, пишучи ці рядки, краєм вуха чую, як мама дивиться якийсь російський серіал - ясна річ, із вітчизняними субтитрами, - і коментує: "Ну вот чего они написали "світлина"? Всю жизнь была "фотография"..."
P. S. Не забути б, що взавтра на роботу;).

За кілька днів до початку даю посилання на цікаву мистецьку подію:

Саме так співає гурт "Вхід у змінному взутті"... Коли уявляєш, скільки часу ми гаємо даремно - просто дах зірвати може:0.
Літо минуло без жодних наслідків для тіла і духу. Ні, брешу, - користь для тіла можна визначити обсягом літніх врожаїв (а вони є, незважаючи ні на що - то чому б і не порадіти?). Як каже народна мудрість: "Літній день рік годує" - то що ж тепер, можна годуватися аж дев'яносто років?;).
Але мені щоліта доводиться змінювати акценти - про те, що зазвичай роблю заввиграшки, влітку лишається тільки мріяти. Наприклад - про інтернет, який на дачі відсутній:@. А заразом - і про те, скільки всього можна було б зробити (а потім написати про це), якби він був. Тож тепер доведеться писати про все по порядку...

Останнім часом захотілося молитись... Захотілося тому, що бачу всю несправжність, якусь іграшковість того, що відбувається довкола. Так, ми всі виконуємо певні ритуали щодня. Але коли не розумієш сенсу цих ритуалів - це, врешті решт, викликає, як мінімум, розгубленість.
Що ж до молитви... Каюся, але навчаючись на філфаку, так до кінця й не зрозумів старослов'янської. Дякувати Богові, що я з неї складав залік (а в мене ой як не хотіли його приймати Підморгую). І тепер хочеться молитися саме рідною мовою, не думаючи про те, чи існувала українська редакція церковнослов'янської.
Якщо молитися чужою мовою - можна опинитись у ситуації, в якій свого часу опинився я (тоді я про це ще не думав Засмучений). Телефоную до друга і натрапляю на його маму. Пригадую, це було якесь свято. Ну, як годиться, привітав її... і дізнався, що вона його не святкує. Бо баптистка.
Надалі пішла агітація на тему: "Приходи к нам, у нас всё понятно... Вот ты всё понимаешь в православной службе?"
Насилу я з нею розпрощався. Тепер думаю, що ця розмова була на краще - вона багато на що відкрила мені очі.

P. S. Святослав Караванський висуває гіпотезу про існування української редакції ЦСМ тут:
http://maysterni.com/Content.html#Content

Слухати таку дивну рекламу щоранку до сніданку - це вже занадто...
Йдеться про рекламу "зорового масажера". Побутову користь такого приладу не перевіряв - власне, навіть не знаю, як ця штука виглядає. Проте, моє натреноване (без усяких масажерів) вухо раз у раз чує ту ж саму недолугість у рекламі: "При лікуванні катаракти звичайні методи малоефективні. У тому сенсі, що ліків, здатних відновити прозорість кришталика, наприклад, не існує..."
Збентежило слово "наприклад". Звичайне, на перший погляд, вставне слово, яке запхали не в те місце. Прикладів "існування" може бути лише два: або існує, або не існує. Тоді які тут можуть бути приклади взагалі?
На місці редакторів цієї реклами, я б переставив слово "наприклад" так: "...ліків, здатних, наприклад, відновити прозорість кришталика, не існує". Чітко і ясно, про які ліки йдеться і скільки до цього прикладу відповідей.






----------------
Now playing: Любко Дереш. Архе. Роздiл 3 - 001 6 і 1

Десь (на щастя, поки що, не в нас;)) роблять димові завіси, а в нас усі домовленості між державами останнім часом робляться за завісою газовою.
Ну не може бути, щоб Росія не отримала додаткового зиску від газових домовленостей з Україною. Тільки де він, цей додатковий зиск? Суспільство про це може лише здогадуватись – усі ж найважливіші питання обговорюються, як відомо, за тією ж завісою. По-моєму ж, усе настільки ж хитро зроблено, наскільки й просто.
Мої батьки, що працюють у котельні (і таки знаються на темі газу!), відзначають, що останнім часом склад газу в наших конфорках змінився. Причому, так, що запалюється він уже тільки від відкритого вогню (а не від електрозапальнички).
А від кого ми отримуємо відкритий вогонь? Відповідь знаходимо на пачці сірників:
«Спички Балабановские. ЗАО «Плитсипичпром», РОССИЯ». Тобто, все логічно і послідовно: російський газ слід розпалювати ЛИШЕ російським вогнем! Інакше, як мінімум, він не розпалиться, а як максимум (не приведи Господи!) – матимемо дніпропетровський сценарій по всій Україні.
Рейтинг: 37Up